|
Друга світова війна– глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. Війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства, а також вперше і востаннє використана в бою атомна зброя.Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 р. із німецьким вторгненням в Польщу. 110-120 тис. українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тис. з них загинуло протягом місяця війни. Також 1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі. Між 12 та 22 вересня Львів пережив подвійну облогу із заходу нацистськими військами, із сходу – радянськими. СРСР вступив в Другу світову війну 17 вересня 1939 р. на боці нацистської Німеччини. В цей день радянські війська вступили в Польщу на допомогу німецьким та окупували Західну Україну та Західну Білорусь. Протягом двох років Москва була союзницею Берліна, що у 1940 р. ледь не призвело до війни Великої Британії та Франції проти СРСР.
Нацистсько-комуністичний союз було зруйновано 22 червня 1941 р. із німецьким вторгненням в СРСР.Протягом року з початку німецько-радянської війни Україна була окупована військами Третього Райху, вигнання нацистів розпочалося восени 1943 р. і завершилося наприкінці 1944 р. Український напрям був головним на Східному фронті: тут діяло від 50 до 75% всіх дивізій Вермахту і половина всіх радянських сил. Нацистський окупаційний режим в Україні був одним з найжорстокіших в світі.
Після перемоги над нацистською Німеччиною 8 травня 1945 р. СРСР приєднався до війни проти Японії. Беззастережна капітуляція Японії 2 вересня 1945 р. означала завершення Другої світової війни, але окремі військові конфлікти, породжені нею, точилися ще декілька років. Організований спротив радянській владі на Західній Україні тривав до 1954 р., а окремі сутички – до 1960 р.
Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини.
Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За Україну воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя.
Український вимір Другої світової війни не обмежувався лише боротьбою Вермахту та Радянської армії на українській території. В рамках Другої світової в Україні велася не одна, а кілька воєн:
1)німецько-польська війна 1939–1945 рр. (у 1939 р. регулярна, а потім – підпільна);
2) польсько-радянська війна 1939 р. (неоголошена, відома як “Визвольний похід в Західну Україну”);
3)радянсько-румунська війна 1940–1945 рр. (спочатку неоголошена – радянське вторгнення в Бессарабію та Буковину у 1940 р., потім регулярна та підпільна – частина німецько-радянської війни);
4) німецько-радянська війна 1941–1945 рр. (регулярна та підпільна, теж відома як “Велика Вітчизняна”);
5) німецько-українська війна 1941–1944 рр. (підпільна);
6)радянсько-угорська війна 1941–1945 рр. (регулярна та підпільна, частина німецько-радянської);
7)польсько-українська війна 1942–1947 рр. (підпільна)
8) радянсько-українська війна 1939–1954 рр. (підпільна).
Усі ці конфлікти мають безпосередній стосунок до Другої світової війни. Безпосередньо перед початком Другої світової війни мала місце угорсько-українська війна 1939 р. (регулярна та підпільна), що вибухнула внаслідок проголошення незалежності Карпатської України.
Україна – це держава, яка має багату історію. Але поруч з тим, ця історія написана кров’ю на чорних сторінках минулого. Упродовж усього періоду існування України народ боровся за волю та незалежність, боронячи власну землю від окупантів та тих, хто прийшов до них з війною. Друга світова війна не стала виключенням. Ця війна – свідчення та приклад прояву патріотизму, великих чеснот воїнів-українців, що боролися проти нацизму.
Жива пам’ять про такі події є застереженням для будь-якої країни, наочним аргументом на користь збереження незалежності, громадянського миру, єдності та злагоди у суспільстві. А також – запобіжним фактором від можливості повторення подібного сценарію.
|
