ЧЕРВЕНЬ
КАРАНТИН

9 березня - 205 річниця від дня народження Т.Г. Шевченка

 В дні перемог і в дні поразок
В щасливі дні і в дні сумні
Йдемо з дитинства до Тараса,
Несем йому думки й пісні
                   
                                                                                                                                                                           
ШЕВЧЕНКО
Тарас Григорович (1814-1861)
Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор "Кобзаря", співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860)
            

 

У березні 2018році вся світова громадськість відзначає 204-річчя від дня народження геніального поета України – Тараса Григоровича Шевченка.

Протягом двох століть твори Шевченка активно друкувалися як в Україні так і поза її межами. З’явився величезний пласт літератури, яка досліджувала різноманітні аспекти многогранної Шевченкової творчості. Вітчизняні та зарубіжні шевченкознавці наводять різні думки і інтерпретації спадщини письменника, але майже всі, шукаючи ключ до його творчості, знаходять його в українській народній поезії.

«Шевченко як поет – це був сам народ, що продовжував свою творчість», «поезія Шевченка – безпосереднє продовження народної поезії», – проголошував, наприклад, М. І. Костомаров. Констатуючи повсюдне згасання народної поезії під тиском цивілізації англійський славіст

 

В. Р. Морфіл бачив останні ії вогнища на Україні, а Шевченка називав «одним із останніх народних співців».

Думи народу, його сподівання і прагнення були для Шевченка тим джерелом, яке підтримувало в ньому полум’яний вогонь творчості. Ніхто з українських поетів з такою ніжністю не відбив у своїх творах невичерпну любов до свого краю, до свого народу, до чарівної української природи.

Т. Г. Шевченко підняв на найвищий рівень ту дорогоцінну духовну спадщину, яку протягом віків створювали українські безіменні генії – творці народних пісень. Він здобув українській літературі загальне визнання і гідне місце в ряду національних культур світу, і, за словами Рауля Чилачави, «одним із перших гарантував вічність своєму народові, своїй мові, своїй культурі».

10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

  Тарас Шевченко протягом життя був «душею компанії», любив сміятися і вмів розвеселити навіть незнайомих людей

Основна освіта Тараса Шевченка тривала лише два роки Її він здобув у церковно-приходській школі

 

Тарас Шевченко завжди з любов’ю згадував той випадок, коли малим пішов шукати «залізні стовпи», що «підпирають» небо, і заблукав у полі.

Чумаки,зустрівши хлопця, забрали його з собою і ввечері привезли до Кирилівки

Тарас Шевченко був викуплений з кріпацтва за 2500 рублів.Задля цього художник Брюллов написав портрет Жуковського і продав його.

Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв

Першим коханням молодого Шевченка була Оксана Коваленко,його ровесниця

Родичі закоханих були впевнені, що молоді одружаться, але надії були марними —Тарас мусив поїхати до Вільна.Усе своє життя Шевченко згадував ту дівчину, яку колись кохав

Останнім коханням поета була 19-річна дівчина Лукерія Полусмак, яка наймитувала в Петербурзі

Простакувату дівчину Тарас зваблював дорогими подарунками, але вона не захотіла залишити столичного життя й переїхати в Україну, щоб жити в селі. Покинула поета й вийшла заміж за перукаря Яковлева

І лише 1904 року, після смерті свого чоловіка, Лукерія Яковлева-Полусмак, залишивши дітей в Петербурзі, приїхала до Канева і щодня приходила на могилу Шевченка

Улюбленим напоєм Тараса Шевченка був чай, а улюбленою їжею були: справжній український борщ, «затертий пшонцем і затовчений старим салом», вареники з сиром з грубої гречаної муки та такі ж самі галушки. Не байдужим також був і до рибних страв

Тарас Шевченко був відомим модником, любив дорогий одяг і дуже легко витрачав на нього гроші

Коли Тараса Шевченка відправили у заслання до Оренбурга,йому заборонили займатися творчістю. Однак цю заборону він ігнорував. Саме в Оренбурзі Тарас Григорович написав більшу частину своїх повістей

Останні дні свого життя Шевченко провів у Петербурзі. Поховали його на Смоленському кладовищі. Проте за день до своєї смерті, у свій день народження,9 березня, поет попрохав свого вірного друга Григорія Честахівського, щоб у разі його смерті похорон відбувся у місті Канів.

Останнє бажання видатного митця виконали лише через два роки

 

                             Тарас Шевченко

 

СВІТАЄ, КРАЙ НЕБА ПАЛАЄ

 

Світає, край неба палає;

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє;

Степи, лани мріють;

Між ярами над ставами

Верби зеленіють;

Сади рясні похилились;

Тополі на волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють в полі.

І все то те, вся країна,

Повити красою,

Зеленіє, вмивається

Ранньою росою,

Вмивається, красується,

Сонце зустрічає, −

І нема тому почину,

І краю немає.

 

                         Максим Рильський

 

ШЕВЧЕНКО

 

Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду:

Кожний вірш свій і поему

Він присвячував народу.

 

Він любив усе прекрасне

Все ненавидів потворне, —

І його ім’я — незгасне,

Світлий образ — неповторний.

 

Чисту матір і дитину

Він прославив серцем чистим,

Всю осяяв Україну

Поглядом він променистим.

 

Ось чому в сім’ї великій,

У цвіту садів прекрасних

Буде жити він вовіки,

Як безсмертний наш сучасник.